Люди з особливими потребами. Як втілити їх право на життя?

Цими вихідними у Києві відбудеться Всеукраїнський форум «Право на життя», у якому візьмуть участь представники багатьох організацій, що покликані захистити права людей з інвалідністю.

Україна нарешті змінила статус цих людей – назвавши їх вже не «інвалідами», а «особами з інвалідністю», тим самим довівши, що на першому місці для держави повинна стояти особистість, а не вказівка на якусь «ущербність».

«Наше ставлення до подій чи людей часто підкреслюється тими словами, якими ми їх називаємо. Але, як на мене, навіть у терміні «людина з інвалідністю» є якась обмеженість,- говорить Володимир Продивус. – А ці люди не ущербні, і не обмежені. І їх досягнення можуть бути вищими, ніж у інших. Франклін Рузвельт, Стівен Гокінг, Людвіг Бетховен, Нік Вуйчич – їх вклад у розвиток людства безцінний».

Сьогодні, в Україні 2,6 млн. людей мають такий статус. Тобто, кожен п’ятнадцятий українець має інвалідність.

«Часто чую, як чиновники захищають права цих людей лише на папері, як українці не просто відвертаються, але й часто погіршують становище людей з інвалідністю. Згадаємо лише історію, коли сусіди не дозволяли побудувати пандус у Харкові. І це лише один з випадків агресивної нетолерантності. Всі ми різні. Різна вага, різний ріст, різні смакові вподобання, різні розумові та різні фізичні здатності. Для всіх необхідні особливі умови. Але всі разом ми – люди. І про власну, внутрішню людяність завжди варто пам’ятати. І протягувати руку допомоги тим, хто цього потребує».

«Ми пишаємось перемогами наших параолімпійців, — продовжив Володимир Степанович, — не тому, що вони люди з інвалідністю, а тому, що вони – українці. Ми так само пишаємось перемогами українських ветеранів на «Іграх нескорених». Вони не опустили руки. І так само ми повинні ставитись до кожного – незалежно від того має він інвалідність чи ні. Не опускати руки самому і завжди протягувати руку допомоги тим, хто потребує, тим хто має особливі потреби».

28-09-2018