День Перемоги – великий день для українців

Чим ближче ми підходимо до 9 травня, тим більше розмов про ту війну. Про те, що День Перемоги, начебто, не наше, не українське свято.

Складно з цим погодитись. Від 5 до 7 мільйонів українців загинули у тій війні. Кожен п’ятий не повернувся додому. Зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл. Наші батьки-діди-прадіди пережили страхіття тієї війни. Майже всі українці сьогодні – це нащадки тих, хто знає, що таке окупація і військові дії.

І хто як не ми – українці – знаємо, що це таке – трагедія війни. Але ми повинні пам’ятати, що День Перемоги — це свято, як у пісні, — зі сльозами на очах. Зі сльозами трагедії, яку пережив наш народ, втрат, які пережила кожна українська сім’я. З чорно-білими фотокартками молодих хлопців, які вже ніколи не постаріють. З жінками, які все життя чекали на тих, хто зник безвісти. Та з удовами, які вимушені були самі ставити на ноги дітей.

Це нас війна переслідувала не один десяток років покаліченими долями, розділеними сім’ями, історіями героїв та катів, «відлунням» у вигляді сотень тисяч мін з Другої світової, які і до цього часу знаходять в Україні. І страхом війни, який передавався із покоління в покоління.

Ми не можемо і не будемо заперечувати подвиг наших дідів! Подвиг тих, хто віддав життя, тих, хто пережив ту криваву війну. Вижив і відновлював Україну з руїни.

День Перемоги – це день, який має єднати українців. Це — День Подяки. День, що об’єднує українців у вшануванні пам’яті. День Пам’яті тих, хто ціною свого життя подарував життя усім тим, хто живе в Україні сьогодні.

06-05-2019