Новітні виклики та старі методи

Можливо, на державному рівні і не згадають, але 11 лютого – це день безпеки в Інтернеті.

Вже значна частина життя, і не лише дітей та молоді, але й дорослих поколінь проходить у мережі. Та разом з людьми туди кинулась і злочинність. Шайрайство, злочини проти особистості, знущання – це те, з чим зіштовхуються у соцмережах щодня.

Звичайно, багато хто вважає, що найкращий спосіб – це заборона. Але чи зможемо ми відмовитись від Інтернет? Навряд. Це все одно, що відмовлятись від електрики, яка, до речі, також небезпечна. Не можна заперечувати прогрес. Але його слід контролювати.

Хоча все має бути в міру. Будь-що у дуже великих дозах стає отрутою. Так інтернет-залежність, смартфонозалежність чи соцмережна залежність – це вже реальність, якій треба протистояти. 80% дітей проводять часу в гаджетах більше, ніж у реальному спілкуванні. Та я гадаю, що вихід – це не заборона. Справжня боротьба із залежністю – лише через приклад (дитина сидітиме у телефоні, якщо батьки там сидітимуть) і заміщення активності (наприклад, через спорт).

Інтернет – це прогрес. І як і будь-який інший прогрес має супроводжувати і техніка безпеки. Як свого часу було з правилами дорожнього руху чи з використанням ядерної енергії. Зробити інтернет безпечним – це не лише завдання держави. І це не лише посилення кіберполіції. Це завдання кожного.

Сьогодні є унікальна можливість поговорити зі своїми дітьми про безпеку в мережі. Хоча, можливо, вийде навпаки і не діти, а ви взнаєте щось нове. Та в будь-якому випадку – хтось підвищить свою обізнаність. А діти зрозуміють, що їм є на кого покластись у складній ситуації.

Володимир Продивус

10-02-2020