Декларація про суверенітет і реальність

30 років тому наш парламент зробив перший офіційний крок назустріч незалежності України. Прийняв Декларацію про державних суверенітет України.

Чи здобули ми за 30 років справжню незалежність. Порівняно з тим 1990 роком — так. Але зараз здається, що недостатньо. Ми все більше, і більше чуємо про «зовнішнє управління» чи чиїсь руки, які ставлять під сумнів і суверенність держави і статтю Конституції про те, що «єдиним джерелом влади в Україні є народ».

Про ще це говорить? Про те, що ми йдемо, але не такими темпами як хотілось. Про те, що нам ще працювати і працювати насамперед – над собою, над своєю владою для того, щоб Україна стала і суверенною і суб’єктною. Про те, що прийняття Декларації – це свято, але свято початку довгого шляху розбудови нашого спільного дому, де всі ми будемо відчувати себе важливими і впливовими.

Ми не маємо права зупинятись. Громадяни України повинні відчувати, що вони живуть у країні, яка піклується насамперед про них, а не про чиїсь закордонні інтереси. Зупинившись – ми програємо. Дорого здолає лише той, хто йде. Зі святом!

Володимир Продивус

16-07-2020