Українська медицина: Коли почнуть турбуватись за тих, хто турбуються про нас?

Після подій, які пережила наша країна за перші півроку 2020, для мене залишається незрозумілим питання: чому люди, які мають нас захищати від коронавірусу, залишаються незахищеними самі? Чому держава кидає їх на передову боротьби зі смертельними захворюваннями, але водночас лишає можливості бути захищеними? Захищеними — як у безпековому, так і в соціальному плані.

Чому зарплати багатьох працівників сфери охорони здоров’я не вищі, ніж мінімальна зарплата у країні? На який захист може сподіватись людина, яка викликає «швидку», лікар якої немає елементарних медикаментів? А ті, що є, часто купуються за рахунок самих медиків?

Ми зараз починаємо говорити про другий етап медичної реформи. Та часто люди навіть не розуміють у чому він полягатиме. І чи не ховається за черговим етапом віддалення медичної допомоги від хворого. Або – скорочення кількості працівників охорони здоров’я?

Не буде у нас нормальної системи охорони здоров’я до того часу, доки ми не навчимось зберігати і утримувати фахівців у цій сфері, доки не створимо умови для того, щоб бути лікарем, медсестрою чи санітаром було престижно.

Володимир Продивус

07-07-2020