Схоже ми входимо в нову, звичну для всіх українців фазу. Фазу підняття цін.

Так, з одного боку на те є причини – нам треба розплачуватись за зупинку економіки у минулому році. Але, з іншого, — а чи не зростають у когось надмірні апетити, тяга до надприбутків і бажання витягнути останні гроші з і так бідних українців?

Підняття цін на електрику, проїзд у громадському транспорті, опалення це не просто надприбутки для когось. Для одиниць. А збільшення витрат для більшості. Бо не будемо забувати – більше половини українців відносяться до бідних. І залізти їм до кишені —  це часто обмежити витрати на головне – на харчування.

Мені соромно, що влада забуває те, що прописано в Конституції України – що наша держава є соціальною. І ця соціальність полягає в допомозі бідним. А не у тому, щоб збудувати таку країну, де кожен другий – бідний. І де бідність стає нормою. В якій мрія молоді – виїхати з країни.

У погоні за надприбутками дехто забуває, що завтра уже не буде кому платити. Що всі здатні щось робити – просто втечуть туди, де дійсно є справедливість. Справедливість для всіх, а не для якоїсь когорти олігархів.

Тому зараз — той момент, коли влада має визначитись для кого вона існує – для населення України, чи для тих, хто отримує з цього населення надприбутки.

Володимир Продивус

22-02-2021