Насилля проти церкви

Цими вихідними у Вінниці скоєно напад на автомобіль митрополита. На щастя, обійшлося без кровопролиття. Але це не означає, що інцидент вичерпано і все забуто. Тому що закрити очі один раз — це дати дорогу таким же нападам в майбутньому.

 Я навмисно не буду говорити до якої конфесії відноситься священнослужитель. Тому що носій будь-якої релігії, представник будь-якої конфесії, діяльність якої дозволена в Україні, — не може і не повинен піддаватися насильству. Насильство проти церкви — неприпустимо в принципі.

 Так само неприпустимо будь-яке використання церкви — в політичних цілях. У нас є Конституція, і релігія у нас відділена від держави. Якщо є порушення, якщо є пропаганда насильства чи антидержавної діяльності — будь-яким священиком — їх потрібно вирішувати через поліцію і суд, а не через агресію і насильство. Давайте будемо цивілізованим суспільством. І давайте будувати правову державу. Де права людини, норми закону, а не сила, агресія лежать в основі. Сила права, а не право сили.

 У політиків завжди буде бажання отримати підтримку людей. А церква має високу довіру. І дві третини українців вважають себе віруючими, а тому і прислухаються до слова церкви. Але використовувати релігію задля вирішення своїх політичних завдань — низько і неприпустимо. Тому що релігійний конфлікт буде жити довше каденцій будь-якого політика. І ви його вже не зможете контролювати. Він буде контролювати вас. І він буде вбивати вже не тільки нас, а й наших дітей і наших внуків.

 Маючи такий високий рівень довіри, церква могла б стати основою не тільки для духовної цілісності, для діалогу і для світу в Україні. Але використовуючи її, а тим більше — здійснюючи насильство проти церкви або ж в ім’я церкви — політики політизують релігію. І часто роблять з неї не основу для світу, а основу для поділу електорату на «свій» і «чужий».

 Кесарю кесареве, а Боже — Богові. Залиште в спокої релігію. Або релігія не дасть спокою нам.

 Миру всім нам!

Володимир Продивус

08-06-2021